Бор на сою : обробляти чи ні?
Значення бору при вирощуванні сої та усунення його дефіциту
Бор
відіграє важливу роль в підвищенні рентабельності рослинництва.
Водночас значний приріст посівів соняшника, ріпаку та інших борофільних
культур на території України разом з інтенсивним використанням на них
азотно-калійних добрив призводить до збіднення ґрунтів на цей
мікроелемент. Найбільше через дефіцит бору страждають кормові та цукрові
буряки, селера, той же соняшник і особливо соя. Успішність вирощування
саме цієї культури напряму залежить від достатньої концентрація бору в
ґрунті.
Борний дефіцит та його наслідки
На
сьогодні борний дефіцит спостерігається на більшості
сільськогосподарських площ в Україні. Ситуація ще більше погіршується
через застосування вапнякових добрив, які скорочують вміст легких для
засвоєння рослинами водорозчинних сполук бору. Такі сполуки дозволяють
мікроелементу потрапляти в організм рослин через коріння разом з
ґрунтовою вологою. Є й інші фактори, які впливають на його доступність
для культур. Зокрема, це погодно-кліматичні умови та показник
кислотності ґрунту.
Так, найкраще засвоєння бору рослинами
відбувається за наявності теплої та сонячної погоди. Водночас затяжна
туманність, зниження температури, тривала засуха чи різке підвищення
вологості погіршують якість живлення. Дефіцит бору серйозно відчувається
й на кислих ґрунтах, особливо з високим від'ємним показником pH.
Натомість лужні ґрунти з більшим значенням pH сприяють накопиченню цього
важливого мікроелементу в достатній кількості.
У процесі
засвоєння рослинами бору основне його накопичення переважно
спостерігається в листі, квітках (пилок, зав'язь, тичинки) та бутонах.
Інші ж частини, в тому числі коріння, отримують незначну кількість
мікроелементу. Такий нерівномірний розподіл призводить до того, що
рослини стають більш схильними до ураження небезпечними захворюваннями,
появи бактеріозу і в цілому розвиваються більш повільно.
Дефіцит
бору можна розпізнати навіть за візуальним станом рослин. Як правило, на
листі з'являються блідо-зелені плями, воно починає закручуватися,
відбувається викривлення точок зростання, квітки утворюються погано і
швидко опадають. У такому випадку культури потребують додаткового
підживлення, зокрема, через внесення борних добрив.
Роль бору під час вегетації сої
Соя
є однією з найбільш борофільних культур. А отже, вона потребує
безперебійного живлення ним протягом всього періоду вегетації. Практика
вирощування показує, що навіть один і той же сорт сої може по-різному
засвоювати бор з ґрунту. Все залежить від терміну вирощування культури.
Чим він довший, тим вміст цього мікроелементу фіксувався вищим. Це
дозоляє зробити висновок, що рослини сої засвоюють бор досить пасивно,
чого не скажеш про азот, фосфор чи молібден.
Виникнення серйозного
дефіциту бору на будь-якому з етапів може загрожувати серйозними
наслідками. Зокрема, розвиток молодих органів починає погіршуватися,
бульбашки на коренях утворюються повільніше. Лише чіткий контроль над
живленням культури може допомогти уникнути цього.
Надважливим є своєчасне внесення борних добрив, які забезпечують:
•
стабільний вуглеводний обмін;
•
збільшення загальної маси бульбашок до 30-40%;
•
збільшення кількості квіток та якісне їх запліднення;
•
покращення проростання квіткового пилку;
•
зменшення ризику опадання зав'язей;
•
транспортування ростових елементів та аскорбінової кислоти в організмі;
•
посилення розвитку репродуктивних органів;
•
зміцнення імунітету рослин;
покращення водного режиму, засухостійкості рослин;
•
потрапляння кисню в рослинні тканини;
•
підвищення урожайності.
Ще одна важлива функція бору полягає у його здатності компенсувати дисбаланс між іншими мікроелементами в організмі, наприклад азотом та калієм. Також він забезпечує оптимальні умови для симбіозу рослин з бульбочковими бактеріями. Таким чином можна стверджувати, що бор має надзвичайно важливе біохімічне значення при вирощуванні сої та інших борофільних культур, адже його специфічний вплив на швидкість і характер фізіо-біологічних процесів, розвиток і продуктивність рослин на сьогодні не можливо замінити нічим іншим.
Related Products
БОФОС
БОФОС (Life Biochem / Лайф Біохем) — це універсальне, багатокомпонентне комплексне добриво широкого спектру дії. Воно містить підвищену концентрацію високоактивних компонентів, що забезпечують ефективним живленням як кореневу систему, так і зелену масу (вегетативні органи) рослин. Застосовується для позакореневого підживлення та передпосівної обробки з метою суттєвого підвищення врожайності олійних, бобових і технічних культур. Склад та фізико-хімічні властивості БОФОС Живильні речовини, наявні в складі добрива БОФОС, представлені в максимально доступній для рослин формі, відрізняються простотою засвоєння та відмінною проникаючою здатністю крізь кутикулу листка. Дане добриво багате на вміст легкозасвоюваних бору, азоту та фосфору. Відповідно, 1 літр препарату включає 100 г бору, 90 г азоту та 140 г фосфору у вигляді хімічних сполук високої чистоти. Мікро- та макроелементи / Показник Вміст / Показник Бор (B) 100 г/л Азот (N) 90 г/л Фосфор (P₂O₅) 140 г/л Густина (щільність) 1350 – 1400 г/л Кислотність (pH) 6,0 – 6,5 Регламент та норми застосування Рекомендоване внесення у фази активного росту культури для ліквідації дефіциту живлення та стимуляції закладки репродуктивних органів: Соняшник: 0,5 – 1,0 л/га Ріпак (озимий та ярий): 0,5 – 1,0 л/га Соя: 0,5 – 1,0 л/га Горох: 0,5 – 1,0 л/га Нут: 0,5 – 1,0 л/га Сочевиця: 0,5 – 1,0 л/га Переваги, буферні властивості та сумісність Дане добриво відмінно сумісне з більшістю засобів аграрної хімії та ЗЗР, що практикуються в сучасному рослинництві. Внаслідок цього можливе його спільне внесення в бакових сумішах з іншими мікродобривами та пестицидами, що значно спрощує весь комплекс агротехнічних заходів і підвищує їх економічну рентабельність. Буферна дія та оптимізація pH робочого розчину: БОФОС, як і робочі водні розчини, що готуються з його участю, має слабокислу реакцію (початковий рівень pH становить 6,0 – 6,5) завдяки наявності у структурі фосфатних та амідних компонентів. Це надає готовому розчину унікальні буферні властивості, які дозволяють зберігати слабокисле середовище навіть при введенні в бак обприскувача певної кількості лужних компонентів або використанні жорсткої води. В результаті запобігається лужний гідроліз пестицидів, підвищується стабільність і ефективність ЗЗР у баковій суміші. Ефект від застосування добрива носить «довгограючий» (тривалий) характер внаслідок швидкого проникнення поживних елементів у клітини рослини та їх поступового, системного засвоєння у внутрішньоклітинній структурі. Прикореневе та внутрішньоґрунтове внесення (або обробка насіння) благотворно впливає на формування потужної кореневої системи, сприяє швидкому поглинанню рослиною комплексу необхідного їй живлення з ґрунту і закладає міцний фундамент для прискореного вегетативного розвитку. Часті запитання (FAQ) щодо підживлення соняшнику та ріпаку добривом БОФОС Чому поєднання Бору, Фосфору та Азоту у БОФОС є критично важливим для соняшнику? Соняшник — виражений борофіл. Бор (B) відповідає за еластичність тканин (запобігає розтріскуванню стебла), формування пилку, повноту запліднення та виповненість насіння у кошику (усуває пустозернистість). Фосфор (P) у фазу 4–8 листків забезпечує закладку кошика та розвиток стрижневого кореня, який добуває вологу з глибини. Азот (N) у легкодоступній амідній формі стимулює нарощування листової поверхні, допомагаючи миттєво засвоїти Бор і Фосфор без ризику опіків. Яка роль БОФОС у живленні озимого та ярого ріпаку? Для ріпаку Бор має стратегічне значення: він запобігає дуплистості стебла, вимерзанню кореневої шийки восени, покращує цвітіння та формування стручків. Фосфор сприяє накопиченню цукрів у кореневій шийці восени (гарантія вдалої перезимівлі) та стимулює ветвлення навесні. Азот підтримує вегетативний старт. Позакореневе внесення БОФОС восени у фазу 4–6 листків або навесні на початку бутонізації гарантує збереження стручків від розтріскування та підвищує олійність. У які фази розвитку краще вносити БОФОС на соняшник та ріпак? • Соняшник: 1-ша обробка у фазу 4–6 листків (закладка кошика та коренева система); 2-га обробка у фазу 8–10 листків (зірочка) для покращення якості пилку та виповненості кошика. • Ріпак: Восени у фазу 4–6 листків (підготовка до зими); навесні у фазу відновлення вегетації та перед цвітінням (бутонізація). Як БОФОС впливає на якість води та ефективність засобів захисту рослин у баку? Препарат має підкислювальні та буферні властивості, знижуючи pH робочого розчину до оптимальних 6,0–6,5. Це відмінно захищає пестициди (особливо гербіциди та інсектициди) від лужного розпаду (гідролізу) в жорсткій воді, що підвищує загальну ефективність всієї бакової суміші на 15–20%. Яка витрата робочої рідини рекомендована для позакореневого внесення БОФОС? Рекомендована норма витрати робочого розчину становить 200–300 л/га для польових культур (соняшник, ріпак, соя) при наземному обприскуванні, що забезпечує рівномірне покриття листової поверхні. Бажаєте замовити добриво БОФОС від Лайф Біохем? Отримуйте максимальний урожай олійних та бобових культур за допомогою збалансованого живлення! Купуйте оригінальну продукцію Life Biochem в інтернет-магазині agrotorg.in.ua за найкращою ціною з доставкою по Україні. ..
263 грн

