Догляд за ріпаком весною
Весняний догляд за посівами ріпаку
Ріпак є однією з найбільш рентабельних культур для українських аграріїв, однак його вирощування постійно супроводжується низкою ризиків, передусім, через вимогливість цієї культури до погодно-кліматичних та ґрунтових умов. Зокрема, важливе значення для майбутнього урожаю має середньодобова температура та вміст макро- і мікроелементів в ґрунті.
Навесні відновлення вегетації ріпаку починається вже при нульовій температурі. Спочатку пробуджується коренева система, а згодом активізується розвиток вегетативної маси. У цей період рослини потребують уважного догляду та застосування низки важливих агроприйомів.
Підживлення рослин
Перш за все необхідно забезпечити внесення азотних добрив, зокрема, аміачної селітри. Найкраще це робити в два етапи. Перше підживлення можна виконувати по мерзлоталому ґрунту, а повторне рекомендується провести орієнтовно через три тижні, але до повного розпускання перших бутонів. Окрім макроелементів, посіви ріпаку навесні гостро потребують живлення й мікроелементами, зокрема, найбільше в ґрунті не вистачає бору, магнію та сірки. Якщо вчасно не компенсувати цей дефіцит, то навіть раннє підживлення азотними добривами втратить свою ефективність.
Так, нестача бору може негативно вплинути на відновлення вегетації, кількість утворених стручків та насіння в них, призвести до хлорозу молодих листків. Тому підживлення ріпаку цим мікроелементом відіграє особливо важливе значення. Практика підтверджує, що після внесення бору урожайність культури зростає приблизно на 2-5 ц/га.
На продуктивність ріпаку впливає і магній. Цей компонент допомагає пошкодженим під час зимівлі рослинам швидше відновитися. Крім того, його присутність в організмі в достатній кількості сприяє збільшенню вмісту хлорофілу, ефірних олій та жирів, покращує стійкість до захворювань.
Важливе значення для ріпаку має і сірка. Цей мікроелемент також бере участь у накопичені жирів, сприяє кращому засвоєнню рослинами азоту, зменшує вміст нітратів. Крім того, сірка збільшує стійкість рослин до низьких температур та враження шкідниками й загалом позитивно впливає на розвиток посівів і формування врожаю.
Щоб забезпечити рослини ріпаку потрібними мікроелементами, рекомендується використовувати комплексні хелатні мікродобрива. Вносити їх необхідно від фази бутонізації до фази цвітіння, коли листкова поверхня вже досить добре сформована.
Боротьба з бур'янами
Інтенсивний розвиток бур'янів навесні може призвести до того, що навіть така конкурентоспроможна культура як ріпак почне втрачати потрібну вологу та елементи живлення. Крім того, висока забур'яненість впливатиме на засмічення насіння і сприятиме поширенню низки небезпечних комах, які можуть завдати значної шкоди посівам.
Для ефективного контролю дводольних бур'янів слід застосовувати гербіциди, у складі яких присутня діюча речовина клопіралід. Зі злаковими добре борються грамініциди на основі хізалофоп-п-етилу. У кожному випадку норма внесення препаратів залежатиме від показника концентрації діючої речовини.
Фунгіцидна обробка
Найпоширенішими захворюваннями ріпаку є борошниста роса, переноспороз, альтернаріоз, біла гниль, фомоз. Сприятливі умови для розвитку патогенів можуть нанести непоправної шкоди посівам, через що втрати врожаю будуть надзвичайно високими. Найбільш небезпечними є біла гниль та фомоз, які можуть знищити до 60% врожаю.
Забезпечити профілактичний захист або вилікувати хворі рослини можна за допомогою внесення низки фунгіцидів. Подолати борошнисту росу, білу гниль, фомоз допоможуть препарати на основі карбендазиму або тебуконазолу. Останні володіють ще й ретардантними властивостями.
Для ефективного контролю альтернаріозу або неспражньої борошнистої роси слід використовувати фунгіциди на основі фосетил алюмінію. Також високоефективними є комбіновані препарати: металаксил+манкоцеб, цимоксаніл+диметоморф. На практиці хороший результат проти збудників грибкових хвороб дають також фунгіциди стробілурінової групи, у яких діючими речовинами виступають крезоксим-метил, пропіконазол, азоксистробін чи ципроконазол.
Захист від шкідників
Найчастіше на посівах ріпаку можна зустріти таких небезпечних шкідників, як ріпаковий пильщик, совки, ріпаковий комарик, квіткоїд, стручковий або стебловий прихованохоботник. Подолати їх можна за допомогою інсектицидної обробки з використанням препаратів, що забезпечують тривалий період захисної дії.
Серед найбільш затребуваних на практиці є інсектициди на основі імідаклоприду, лямбда-цигалотрину, хлорпіріфосу. Варто зазначити, що при будь-якій обробці посівів ріпаку до основних препаратів потрібно обов'язково додавати ад’юванти. Це пояснюється тим, що поверхня рослин вкрита восковим нальотом, тому необхідно забезпечити надійне кріплення крапель робочого розчину, що значно підвищить ефективність гербіцидної, фунгіцидної чи інсектицидної дії.
