Осінь: внесення добрив на рапс та пшеницю

2018-10-11 16:03:21 0 Автор: Sergiy Прочитано: 75

Особливості осіннього підживлення озимих зернових

Pshenica

Ранньовесняне поверхневе підживлення озимих зернових є поширеним прийомом серед українських аграріїв, адже в багатьох регіонах завдяки йому вдається підвищити урожайність культур. Проте застосування добрив по ще мерзлоталому ґрунту вимагає сприятливих погодно-кліматичних умов, інакше техніка просто не зможе вийти на поле, а авіаційне обприскування далеко не всім сільгоспвиробникам по кишені. Крім, того воно має низку обмежень.

Якщо з різних причин немає можливості виконати підживлення озимих ранньою весною, то є перевірений та не менш дієвий альтернативний варіант. Полягає він у зміні стратегії внесення добрив: певну їхню дозу можна застосувати пізно восени або навіть на початку зими за відсутності снігового покрову, а іншу частину – вже у березні.

Доцільність осіннього підживлення

Протягом 2013-2015 років спеціалісти Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О. Соколовського на полях Харківщини досліджували ефективність внесення азотних добрив в осінній та весняний період. Зокрема, бралися аміачна селітра та карбамід, які найбільш часто використовуються для підживлення озимих зернових. Результати показали, що врожайність культур коливається як від виду добрив, така і від періоду їхнього застосування.

Так, максимально високий показник продуктивності озимої пшениці після ранньовесняного внесення селітри складав 33,7 ц/га (2013 рік). У той же час осіння підгодівля селітрою дозволила збільшити урожайність до 59,1 ц/га (2015 рік). Карбамід продемонстрував найвищу ефективність також при застосуванні пізньою осінню – 75,4 ц/га 2014 рік). Водночас наголошується, що під час проведення дослідження так зване осіннє підживлення озимих могло переноситися на початок грудня, що було пов’язано з несприятливою метеоситуацією для виходу техніки в поле. Таким чином при внесенні добрив восени є допустимими можливі коливання в термінах, а орієнтуватися, насамперед, потрібно не на дати, а на погодні умови.

В цілому проведене дослідження ефективності ранньовесняного та пізньоосіннього підживлення посівів озимих продемонструвало, що суттєвої різниці між обома способами немає. Є лише деякі відмінності через внесення різних видів добрив у різний час. Зокрема, аміачна селітра дає дещо кращу надбавку до урожаю під час весняного застосування, а карбамід – під час осіннього. 

Підтвердив майже рівноцінну ефективність осіннього і ранньовесняного підживлення озимих зернових й інший експеримент. Цього разу вчені вивчали доцільність внесення добрив частинами: перед зимовою сплячкою посівів та навесні по мерзлоталому ґрунту й у фазі кущіння. Результати показали, що при використані на однаковому агрофоні селітри і карбаміду показники врожайності відрізнялися дуже незначно – в межах 2%. 

Рекомендації щодо осіннього та весняного підживлення

Raps osen

Попри доведену високу ефективність осіннього внесення добрив на посіви озимих, цей варіант далеко не завжди є доцільним. Все залежить від ґрунтово-кліматичних особливостей окремо взятого регіону. Так, на Поліссі, де часто зустрічаються ґрунти з легким гранулометричним складом, краще всього виконувати ранньовесняне підживлення озимих зернових. Те ж саме можна сказати і про ґрунти з гідротермічним коефіцієнтом понад 1,2 в лісостеповій зоні України. Крім того, весняне внесення добрив рекомендується також у південних та східних областях. Пов'язано це з тим, що осінь на цих територіях є досить теплою, що у випадку підживлення культур може спровокувати надто інтенсивний їхній розвиток і, як результат, негативно позначатися на зимостійкості.

Водночас застосування добрив на посівах озимих зернових пізньою осінню є найбільш доцільним там, де майже відсутній ризик вимивання нітратів у верхні шари ґрунту або ж на полях з низьким вмістом азоту. Підживлення проводять перед або вже після припинення вегетації, коли середньодобова температура падає нижче +5°С. І все ж спеціалісти радять використовувати не більше половини допустимої дози добрив для озимих. Іншу частину варто приберегти на березень, коли може знадобитися пересівання площ або корекція живлення рослин у післязимовий час.

Учені також дослідили вплив осіннього і весняного підживлення на якість майбутнього врожаю, а також можливість внесення азотних добрив під час так званих зимових вікон. Згідно отриманих результатів, найкращі характеристики зерна вдалося отримати саме при підживленні посівів наприкінці лютого. Вміст сирої клейковини у цьому випадку складав близько 25%, що відповідає вимогам 2-го класу зерна. Осіннє застосування добрив призводило до зниження рівня клейковини до 19,3-21,7%, а підживлення в березні забезпечувало показник 22-23%. Тобто якогось суттєвого погіршення якості зерна озимих культур в залежності від періоду проведення підживлення посівів не спостерігалося.

Комментарі

Написати комментар

Агроторг - Аграрний інтернет магазин 1 © 2018

Наше розміщення

м.Кропивницький (Кіровоград), Україна
вул. Шевченка, 38, офіс 24

+38(050)783-53-52

Пн-Пт: 8:00-18:00
Сб-Вс: Выходной